Інструкція з монтажу утеплення фасадів.

В утепленому будинку встановлюється атмосфера затишку і спокою, всі мешканці почувають себе комфортно, тому що холод не змушує тепло одіватися і включати різні обігрівачі. А як бути тим, хто живе в холодних квартирах і будинках? Для таких випадків існує просте рішення — це зовнішнє утеплення фасадів ( стін ) з використанням сучасних систем утеплення.
Якщо Ви хочете утеплити свій будинок чи квартиру, та зменшити витрати на недешеві енергоносії тоді читайте далі про утеплення.
Технологія утеплення фасадів однакова для всіх виробників систем утеплення.
Інструкція з монтажу утеплення фасадів. 

1. Цегельна або бетонна стіна;
2. Утеплювач пінопласт, або пресована мінеральна вата;
3. Кутник;
4. Клей для поклейка армованої сітки
5. Армована сітка;
6. Клей для кріплення ізоляції;
7. Кварцова ґрунтовка;
8. Фасадна штукатурка;
9. Профіль.
Зверніть увагу на те, що температура під час виконання робіт і протягом 24 годин після закінчення робіт, повинна бути не менш +5° та не перевищувати +30°;
Рекомендується захистити робочі поверхні стін від опадів;
Віконні й дверні пройми мають бути захищені малярською стрічкою або плівкою ;
Карнизи, зливи та інші зовнішні елементи встановлюються після закінчення всіх робіт з утеплення фасаду.
Теплоізоляція - це, пінопласт( пінополістирол), бажано само згасаючого класу ПСБС, або пресована мінеральна вата. Тип і товщину утеплювачів обирають згідно розрахунку втрат тепла.
Клей – це суміш для кріплення теплоізоляції. Застосовується для монтажу теплоізоляційних плит і армування поверхні теплоізоляційних плит скловолокнистою сіткою
Армуючий шар, складається із суміші нанесеного клею та утопленої в ньому скловолокнистої сітки
Додатковий ущільнюючий шар сітки – це міцна цокольна, скловолокниста сітка укладається в клейову суміш під сітку на висоту до 2м від вимощення або тротуару. Забезпечує додатковий захист від зовнішніх механічних впливів. Сітка укладається без накладок стик у стик по всьому периметру будинку.
Сітка - виготовляється зі скловолокна, лугостійка з вініловим - акриловим покриттям. Застосовується в системах утеплення для армування базового шару ,укладається методом утоплення в клейовий розчин з накладом одна на одну не менш 5см.
Сітка цокольна – виготовляється зі скловолокна, лугостійка з вініловим - акриловим покриттям. Застосовується в місцях, де необхідна висока міцність, стійкість і захист від механічних пошкоджень, наприклад для стін першого поверху , вхідних дверей.
Дюбелі пластикові - для додаткового кріплення утеплювача. За довжиною дюбелі бувають від 60 до 200 мм. Та діаметром від 8 до 10мм. Обираються в залежності від товщини утеплювача та нерівності стін.
1. Підготовка основи перед початком роботи
Основа повинна забезпечувати надійну адгезію із клейовим розчином при монтажі утеплювача і мати наступні характеристики:
Відсутність пилу явних забруднень хімічного характеру;
Поверхня стіни повинна бути ретельно очищена від масел, силікону й інших забруднень погіршуючи зчеплення з основою;
Поверхня стіни повинна бути сухою;
Максимально допустима нерівність поверхні (стіни) ±10 мм на 2метри.
2. Монтаж теплоізоляції
Монтаж теплоізоляційних плит необхідно починати від цоколя будинку. При потребі необхідно, прикріпити горизонтально профіль, як основу, що втримає перший ряд утеплювача. Стартовий профіль, кріпиться дюбелями приблизно кожні 30 см, із зазором між сусідніми стартовими профілями 2-3 мм для компенсації їх термічного розширення.
3. Нанесення клейового розчину на утеплювач.

Нанесення клею на плити пінопласту, мінеральної вати якими виконуватиметься утеплення фасаду будинку, може вироблятися двома способами:
1й спосіб гребінчастим шпателем після всієї поверхні плити - випадку рівної підстави;
2й спосіб з установкою маяків - за наявності значних відхилень від вертикалі підстави під утеплювач. Зазвичай на плиту пінопласту встановлюють від 3 до 6 (залежно від розмірів плити і нерівності стіни) і валика клею по периметру плити, з обов'язковими розривами, що виключають утворення повітряних пробок. В даному випадку клей повинен покривати не менше 40% поверхні плити пінопласту.
4. Кріплення плит утеплювача на фасад будинку

Приклеювання плит утеплювача на фасад робиться горизонтально від низу до верху з перев'язкою вертикальних швів (тобто в шаховому порядку). На зовнішніх і внутрішніх кутах виконується зубчасте зачеплення плит. Перший ряд плит встановлюється на стартовий профіль. На плити пінопласту першого ряду клей наноситься з відступом від краю плити на висоту стартового профілю. Дуже важливо стежити за видаленням надлишків клею, як з поверхні плит пінопласту, так і з фасаду будинку. Клейовий склад не повинен потрапляти в стики між пінопластом.
Плити утеплювача пінопласту необхідно щільно притискувати одну до одної. Щоб уникнути утворення щілин, утворені щілини між плитами закладаються або відрізками утеплювача (у випадку з широкими щілинами), або герметиками або монтажною піною (у випадку з вузькими щілинами). У кутах віконних і дверних отворів не рекомендується розташовувати стики сусідніх плит утеплювача. Обрамлення кутів віконних і дверних отворів повинне виконуватися з цілих плит з вирізаними фрагментами пінопласту.
5. Закріплення плит дюбелями

Закріплення теплоізоляції дюбелями до фасаду будинку виробляється таким чином:
- свердлиться отвір у фасаді під пластиковий дюбель;
- дюбель забивається так, щоб капелюшок був урівень з плоскістю плити пінопласту.
- в пластиковий дюбель забивається або закручується (залежно від типа) сердечник розпору.
Кількість дюбелів для рядової і крайової зони утеплення підбирається залежно від висоти будівлі, з врахуванням можливих навантажень.
Всі зовнішні кути будівлі, а також зовнішні кути дверних і віконних отворів мають бути посилені спеціальними підсилюючими кутовими елементами.
6. Армування теплоізоляції

Спочатку на поверхню пінопласту наноситися армуючий склад, якому зубчастим шпателем додається борозниста структура. Потім в армуючий склад втоплюється лугостійка сітка. Полотна армуючої сітки, вмонтовуються вертикально від низу до верху, з нахльостуванням близько 10 див. Потім наноситься ще один вирівнюючий шар армуючого складу, за допомогою якого правилом вирівнюється весь фасад будинку.
7. Нанесення декоративної штукатурки

На поверхню фасаду наноситься мінеральна штукатурка. Товщина такого покриття повинна перевищувати розмір наповнювача, що формує фактуру покриття. Потім шар покриття розрівнюється до товщини, відповідної розміру зерна наповнювача.
Декоративний шар структурується пластиковою теркою круговими, вертикальними або горизонтальними рухами (залежно від бажаного малюнка) до здобуття яскраво вираженої фактури покриття. Утворюються під час нанесення, вирівнювання і затирання на шпателі або терці надлишки не можна повертати назад у відро з матеріалом. При нанесенні декоративного покриття необхідно виключити перерви в операціях і бажано обробляти відразу всю поверхню фасаду будинку. При неможливості обробки всього фасаду робочі шви бажано приховувати за навісними елементами фасаду. Декоративне покриття може
фарбуватися в любий колір.